Сурмама+Д.О

Донорство і сурогатне материнство: в яких випадках необхідний донорський біоматеріал

Продовження роду, виховання своєї дитини, яка успадкує краще, що є в батьків, – щастя і сенс людського життя. Але природа благоволить не всім: на даний момент близько 3,5 мільйона українських сімей не можуть завести дитину.

Часто проблема піддається вирішенню шляхом екстракорпорального запліднення дружини. Коли до цього є перешкоди, послугу по виношування немовляти може надати сурогатна мати. Яйцеклітина генетичної мами і сперматозоїд біологічного батька приходять у взаємодію з допомогою методу ЕКЗ. Ембріон, який зародився в пробірці переміщують в черево сурогатної мами. Малюк, що з’явився на світ буде рідним для подружжя.

Однак є і особливо складні ситуації, коли допомогти можуть тільки задіяні разом сурогатне материнство і донорство біологічного матеріалу. Приклад: у одного або обох партнерів відсутні або нежиттєздатні клітини, необхідні для відтворення.

Виходячи з цього, в рамках програми сурогатного материнства ЕКЗ здійснюється з використанням:

-яйцеклітини донора;
-сперматозоїдів донора;
-донорських ембріонів.

Сурогатне материнство з донорською яйцеклітиною застосовується якщо:

-відсутні свої ооцити через менопаузу, ослаблення функції яєчників, в результаті променевої або хіміотерапії, аномалії розвитку вродженого характеру;

-раніше були невдалі спроби ЕКЗ як результат низької якості яйцеклітин;

-є протипоказання до гормональної стимуляції яєчників або слабка реакція на неї;

-має місце небезпека передати дитині спадкові хвороби.

При наявності однієї або декількох причин немовля виношує сурогатна матір. Донорська яйцеклітина запліднюється біоматеріалом генетичного батька, після чого ембріон впроваджують в матку сурогатної мами.

Більш точною технологією, в тому числі з використанням матеріалу донора, при якій ймовірність отримання життєздатних ембріонів підвищується, визнано поєднання екстракорпорального запліднення і ICSI. Суть його в тому, що процес запліднення в пробірці не віддають на відкуп нагоди, а вибирають найбільш сильний сперматозоїд лабораторним шляхом. Потім його штучно з’єднують з яйцеклітиною. Подальша
процедура відбувається так само, як і при традиційному ЕКЗ.